Під таким гаслом ми провели час із командою «КУБП».
Усе почалося із повідомлення від Мирослави: «До нас приїжджає київський театр оперети із виставою «Тигролови» І.Багряного. І ми без вагань вже з нетерпінням чекали дати вистави.
Мюзикл «Тигролови» - це свого роду гімн (заклик) повернення додому, до основ самоідентифікації – за словами художнього директора театру Б.Струтинського. І справді, нас переповнювали почуття від даного мюзиклу. Ми співпереживали разом із головним героєм Григорієм, ми відчули, як гнітили українців, які любили нашу неньку-Батьківщину. Ми відчули той біль за осіб, які так любили Україну і які були під пресом НКВД.
Головний герой – молодий український інженер-авіатор Григорій Многогрішний знаходить в собі сили кинути виклик жорстокій системі, витримавши надважкі випробування, перемогти відчай і безвихідь, вистояти та зберегти людяність попри все.
Ми сиділи і не могли повірити, наскільки майстерно переданий твір І.Багряного. А голоси акторів просто заворожували нас зі сцени. Вже пізніше ми дізналися, що для цього мюзиклу були відібрані актори з усієї України.
Наскільки історія має властивість повторюватися. Адже зараз, як і тоді, східний сусід хоче здобути владу над нами, тримати нас у страху та викорінити національну ідентичність. Та, як і у виставі, кінцівка показала, що якщо проявити свою життєву позицію, можна перемогти зло (не будемо спойлерити :)), так і зараз бачимо, що Україна була, є і буде!